Ціна посередника
— В Україні впроваджується електронний документообіг, зокрема, й різні види електронної звітності. Бізнесу буде простіше працювати?
— За задумом, усе спрямовано саме на це. Проте в нашій країні гладко буває лише на папері. Здавалося б, після вирішення питання про електронний підпис усе має швидко й безболісно вирішитися. За ідеєю, схема тут (до речі, саме так налагоджена справа на Заході) досить проста. Та організація, якій ви повинні регулярно здавати звіти, надає вам спеціальні «ключі», за допомогою яких ви зашифровуєте ці звіти й висилаєте. Протягом декількох годин вам зобов´язані вислати підтвердження, мовляв, отримали тоді-то. І це все. Колись говорили: простота гірша за крадіжку. Тепер інакше: там, де бачать простоту, хочуть усе ускладнити, аби вкрасти більше. З цією метою дві, скажімо так, не дуже віддалені від влади групи, що гризуться між собою, (я не називатиму прізвищ — ринок їх добре знає) вигадали ввести в цю схему посередника. Навіщо? Якщо офіційно, то лише для того, щоб ставити цей штемпель — «отримано». (А що буде, якщо хтось попросить, аби конкурентові надіслали сповіщення не з тією датою? Штрафи, пені, знайомство з податковою міліцією.) Але далі все ще цікавіше. За цю послугу встановлюється чимала плата, причому сьогодні ще абсолютно незрозуміло річна чи місячна. Навіть якщо платити раз на рік, то й без калькулятора легко підрахувати: виручка може становити не один мільярд гривень. Крім того, у нас уряд дозволив не квапитися з підтвердженням отримання електронної звітності. На цю просту операцію в Україні відвели дві доби, чого немає ніде в світі. Це явно спрямовано проти бізнесу — тут вступає в дію правило, хто не встиг — той запізнився. Але це ще не все. Головна небезпека, що посередник дістає доступ до величезного масиву комерційної інформації, яку зможе використовувати або продавати в цілях конкурентної боротьби, а може й застосувати при рейдерських атаках.
— Але ж інформація зашифрована?
— У нас хотіли, щоб ключами до неї теж займався посередник. Але потім вирішили: а навіщо це йому — надто морочливо. Днями я дізнався, що Держкомінформатизації запропоновано взагалі відмовитися від шифрування. Причому це питання було вирішене кулуарно. Таким чином, завдання посередника максимально спрощується. Працюючи з відкритою інформацією, він різко знижує собівартість своїх «послуг» і на стільки ж нарощує горезвісну дельту (чистий прибуток. — Авт.). У Держкомзв´язку було вже півдесятка нарад з цього питання. Народ протестує, а влада створює видимість консультацій з громадськістю. Але не більше. За їхнім натиском відчувається, що рішення насправді ухвалене. Але ми ще боремося. Я, зокрема, увійшов до однієї з робочих груп, що готуватиме пропозиції громадських організацій з цієї проблеми.
From http://proit.com.ua/digest/internet/2010/01/11/135528.html
